Шляхами Козацької Слави

Екскурсія до  музею-заповідника «Козацькі могили»
с. Пляшівка Рівненської області

       1 жовтня 2014 року учні нашої школи їздили на екскурсію в село Пляшівку Червоноармійського району Рівненської області, щоб побувати в музеї-заповіднику «Козацькі могили».

        Їдучи дорогою Сопошин – Львів – Буськ – Берестечко, ми милувалися осінніми пейзажами. День був сонячний, гарно і мило пригрівало сонце. Природа зачаровувала нас. 

         З 28 червня по 10 липня 1651 відбувався бій українського козацького війська з Польською шляхтою. Польська шляхта мала 200 тисячне військо, яке було добре озброєне.

        Із розповіді екскурсовода ми дізналися, що бій був нерівний, близько 20 тисяч українських селян і козацького війська загинуло в битві. 100- тисячну армію Іван Богун вивів із оточення. Хвилиною мовчання всі вшанували пам’ять відважних  воїнів.

       Минали століття, але пам’ять про ці героїчні події жила в народі. У 1910-1914 роках тут побудовано величний храм-пам’ятник – Георгіївську церкву. У підземеллях якої зберігаються численні останки загиблих на полі або під Берестечком козаків і повстанців. Ця церква-мавзолей збудована архітектором В. Г. Леонтовичем за проектом, розробленим під керівництвом відомого архітектора О.В. Щусєва студентом Петербурзької Академії мистецтв В. М. Максимовим, і не має аналогів в архітектурі. ЇЇ західну зовнішню стіну утворює іконостас з картиною видатного українського художника І. С. Їжакевича. Внутрішнє обладнання триярусного храму вражає своїм художнім оформленням.

       Сюди ж у 1912 році з сусіднього села Острів перевезено Михайлівську церкву – один з найкращих зразків української дерев’яної архітектури середини ХVІІ століття, в якій, за народними переказами, напередодні битви побував Б. Хмельницький. Церкви з’єднані підземним ходом, прокладеним з Михайлівської церкви до саркофага з козацькими кістками у підземеллях Георгіївської церкви. Прострілені, порубані шаблями черепи жертв берестецької трагедії, споглядаючи в обличчя вільних уже нащадків, немов нагадують їм про ту ціну, яку український народ заплатив за своє визволення.

        У 1966 році, в пам’ять про Берестецьку битву, на цьому місці створено музей-заповідник «Козацькі могили». Крім Михайлівської та Георгіївської церков, у заповідник входить двоповерхова споруда колишніх келій, де розміщено музей. В його експозиції зібрані унікальні речі, знайдені під час розкопок: зразки селянського взуття – шкіряні «ходаки»; зброя повстанців – бойові коси, мушкети, шаблі, списи, порохівниці з порохом; особисті речі козаків – чоботи, люльки, ложки, гаманці з монетами й кулями, лікувальні засоби, музичні інструменти, гральні кості. Групу військових речей складають наконечники прапорів і бунчука, залишки канцелярії Війська Запорізького, мідні казани для варіння їжі тощо. На підставі знайдених на переправі черепів загиблих антропологами відтворено науково достовірні скульптурні портрети двох українських і одного донського козаків. Експозиція музею, побудована на оригінальних, досі невідомих речах, розкриває рівень розвитку ремесел на Україні у ХVІІ столітті, дає уявлення про побут, озброєння й оснащення козацького- селянської армії, переносить глядача у важкі роки боротьби за скинення іноземного ярма, за волю українського трудового народу.

       Дорогою назад в селі Ріпнів Буського району ми зробили зупинку, де відвідали старовинну церкву Покрови Пресвятої Богородиці, якій понад 500 років.

      Діти були захоплені враженнями від поїздки. Як прекрасно пізнавати свій рідний край! Життя прекрасне тим, що можна мандрувати!